Лютий народного гніву
Такого лютого не знав ще Київ-град,
як лютий лютий чотирнадцятого року,
коли на славному Хрещатику
пішов на брата брат
у розбраті злочиннім і жорстокім.
Хто зганьбив безсоромно національну гідність
на цілий світ перед людським загалом
і кинув роботящий цей народ в злиденну бідність,
у рабство корумпованим злодюгам, неукам зухвалим?
Хто зчинив погроми і руїну,
хто зіштовхнув людей в кривавій смуті?
Хто налив у їх серця нестриманої люті
і знову розриває Україну?
Майдан палав від гніву і від болю, -
диктатор згвалтував народну волю
і кинув Україну на поталу...
Повстали Львів, Черкаси і Полтава,
Слобожанщина, Галичина, Буковина, Поділля
проти зухвалої наруги і свавілля.
Палав Майдан від гніву і злоби,
Кров’ю стікала зраджена громада.
Ні недолугий президент,
ані парламент смутної доби
ні людям, ні собі не спромоглися дати ради.
Хай спалить сором тих, хто владу має,
якщо вони мовчать,
коли народ страждає.
20 лютого 2014року
P, S. Хвала Всевишньому!
З його священих вуст
зійшов дух істини –
і переміг здоровий глузд.
Але великий жаль і біль,
у кожнім серці лихо
за тих, кого не пощадив кривавий вихор,
хто Божий дар – своє одне життя –
віддав за Україну, за народ, за майбуття.
Героям – слава! Незабутня слава!
Всім постраждалим – невимовне співчуття!
22 лютого 2014 року Йосип Спектор
|